Одного ранку відкриваєш вікно, щоб провітрити кімнату, а на підвіконні щось ворушиться. Маленький плаский жук, темно-коричневий чи зелений, і — головне — з різким, огидним запахом. Знайомтесь, це жук вонючка. Або, як ще його називають у народі, клоп смердючка. Якщо ви вже з ним зустрічались — точно не забудете.
Хто такий жук вонючка і як його впізнати
Цей жук невеликий, близько 1–1,5 см. Тіло плоске, щиткоподібне. Колір може варіюватися: від темно-коричневого до зеленого — залежно від виду. Його головна «фішка» — захисний запах, який він випускає при загрозі.
У мене було так: на городі восени почали з’являтися темні жуки, які сиділи на перцях і томатах. Спочатку подумав, що звичайні. Але коли взяв одного пальцями — довелось викидати рукавички. Запах тримався до вечора.
Цей запах — не просто прикрість. Для деяких людей він може викликати алергічну реакцію чи головний біль. Але жук не кусає. Він не отруйний. Проте шкоди — хоч відбавляй.
Якщо у вас є город або кімнатні рослини — варто знати, як його розпізнати.
Де з’являється жук вонючка і чому він у квартирі
Ці комахи найактивніші з серпня по жовтень. У цей період вони шукають тепло, щоб перечекати зиму. І саме тому вони так часто залітають у квартири, особливо у багатоповерхівках. Вони шукають щілини у вікнах, лізуть через вентиляцію чи ховаються під підвіконнями.
У знайомої з 9-го поверху восени з’явилось одразу 10 штук. Лізли між віконними рамами. Залишались у кутках на шторі, в спальні, навіть у шафі. Запах у кімнаті — ніби хтось пролив щось хімічне.
А на городі вони ще активніші. Вони сидять на плодах, висмоктуючи сік з овочів — особливо з помідорів, перцю та баклажанів. Після їхніх укусів залишається характерна світла пляма, плід швидше гниє.
Якщо побачили такого жука — не панікуйте, але дійте швидко.
Чим небезпечний жук вонючка і чому його не можна ігнорувати
Для людини жук не є смертельно небезпечним. Але й приємного мало. Якщо розчавити його пальцями — залишиться неприємний запах на шкірі, речах, меблях. І цей запах не так просто вивітрити. Особливо з тканини.
А ось для рослин — це справжній шкідник. Особливо для овочів. У мене в сезон було зіпсовано кілька десятків перців — і всі з характерними вм’ятинами. Всередині — м’якоть побіліла і мала гіркий присмак. У теплиці він відчуває себе, як вдома.
І ще одна річ: жук може залізти у вікно навіть у новобудові. Неважливо, який поверх. Якщо є світло і тепло — він прийде.
Не чекайте, поки «вонючка» поселиться у вашій кімнаті. Розберіться з ним відразу.
Як позбутися жука вонючки — прості та ефективні способи
1. Фізичне прибирання. Найпростіше — зібрати вручну. Але не голими руками. Краще — паперовим рушником чи серветкою, яку одразу викинути. Або пилососом, якщо їх багато.
2. Мильна вода. У відро з водою додайте трохи рідкого мила. Якщо обприскати жуків мильним розчином — вони втрачають можливість рухатися і гинуть.
3. Захист вікон. Сітки, ущільнювачі, герметики — усе це не дає жуку пролізти у тепле приміщення.
4. Натуральні відлякувачі. Жук не любить запах м’яти, лаванди, оцту. У мене працював спрей з води й ефірної олії лаванди — просто обробив раму й підвіконня.
5. Хімія — тільки у крайніх випадках. Якщо в будинку справжня навала — можна використати аерозоль від повзаючих комах. Але обережно: не варто застосовувати в спальні чи дитячій.
Спробуйте спочатку прості методи. А вже якщо не допоможе — дійте радикальніше.
Як не допустити повторної появи жука вонючки
Як не допустити повторної появи жука вонючкиПісля того, як вигнали непроханих гостей, головне — не впускати їх знову. Тут працюють ті самі прості кроки, що й у випадку з мурахами чи комарами:
Перевірити всі вікна та двері — особливо щілини.
Поставити москітні сітки з дрібною коміркою.
Закрити вентиляційні отвори сіткою.
Регулярно пилососити підвіконня та кути кімнат.
Не залишати відкритими фрукти й овочі на підвіконні.
І ще одна порада — якщо у вас є дача або город, після збору врожаю не залишайте бур’яни. Саме там жуки часто ховаються на зиму.
Профілактика — дешевше й простіше, ніж боротьба.
Жук вонючка — не катастрофа, але й не дрібниця. З ним стикались тисячі людей. Я теж. І, як показує практика, головне — не ігнорувати. Побачили — обережно прибрали. Знайшли пролаз — заклеїли. Вони не виживають там, де немає доступу до тепла і їжі.
Пам’ятаю, як восени кілька таких гостей «зайшли» до моєї бабусі в хату. Вона не розгубилась: мильна вода, сітка на вікно — і жодного клопа до зими.
Тож не панікуйте. Просто дійте розумно й вчасно — і жоден «вонючка» вам не страшний.
