«48 тисяч гривень на двох — і знову урізаємо витрати». Як живе подружжя державних пенсіонерів
Інтерв’ю спеціально для порталу «Селянська Правда». Імена змінені, аби уникнути хейту в соцмережах.
Хто наші герої?
Марія Іванівна, 63 роки — колишня головна бухгалтерка районного управління Держказначейства (37 років стажу).
Олексій Петрович, 66 років — екс‑начальник сектору земельних ресурсів обласної держадміністрації (42 роки стажу).
Разом вони офіційно отримують 48 000 грн пенсії на місяць (26 300 грн і 21 700 грн відповідно — суми підтверджені витягами з ПФУ). Здавалося б, «золота пенсія». Та після кількох годин відвертої розмови стає зрозуміло: у 2025‑му це зовсім не розкіш, а спроба втриматися на плаву — без подушки безпеки і без права на хворобу.
«Десять років тому ми мріяли про таку суму — а тепер рахуємо копійки»
«Коли я виходила на пенсію, 12 тисяч здавалося захмарними. Тепер ми витрачаємо вдвічі більше — і все одно стискаємо зуби, коли приходять рахунки», — каже Марія Іванівна.
Подружжя мешкає у двокімнатній «хрущовці» в спальному районі Дніпра. Власне житло — відкладати «на чорний день» не потрібно, але надзвичайка у вигляді поломки ліфта чи підняття тарифів легко вибиває їх із бюджету.
Куди зникають 48 000 грн: живий розпис на місяць
Комунальні (зима/міжсезоння) — 6 800 / 3 900 грн
Їжа (домашнє харчування + мінімум кафе) — 14 500 грн
Ліки та аналізи (обоє «сидять» на тиску та серці) — 6 200 грн
Транспорт і пальне (старенька «Таврія») — 2 800 грн
Підтримка онуки‑студентки — 4 000 грн
ОСББ + дрібний ремонт під’їзду — 1 400 грн
Одяг, взуття, дрібні побутові речі — 3 300 грн
Комунальний «зимовий фонд» (дрова для дачної грубки + генератор) — 2 200 грн
Щомісячний резерв «на все, що зламається» — 4 000 грн
Відпочинок, подарунки, кіно — 1 800 грн
Разом: 47 000–49 000 грн. На депозитах — нуль. У НПФ не вкладалися: «Не до нас тих грошей чекати».
Чим 48 000 грн не покриваються
Планова операція на серці (160 000 грн мінімум)
Стоматологія «під ключ» (від 35 000 грн за щелепу)
Новий економ‑автомобіль (від 350 000 грн)
Повноцінна поїздка до ЄС (15 000 грн на особу за тиждень)
«Ми живемо, ніби у постійному квесті: як не залишитися без таблеток і при цьому не лізти в кредити», — жартує Олексій Петрович, хоча смішного мало.
Чому «велика» пенсія тане?
Інфляція + девальвація. За останні три роки індекс споживчих цін наблизився до 48 %, а долар стрибнув із 27 до 42 грн.
Комунальні, що ростуть швидше за індексацію (газ і електрика +120 % з 2021‑го).
Медицина, котра офіційно безкоштовна, але фактично за все платиш у касу.
Підтримка «молодих»: онуки‑студенти або діти‑переселенці часто лишаються без стабільних доходів.
Нульовий резервний фонд у більшості українських сімей — будь‑яка поломка = кредит або допомога родичів.
«Якщо завтра вилетить коробка у машині — буде мінус два місяці ліків», — підсумовує Марія.
На що реально бракує найбільше?
Профілактична медицина. Люди в 60+ повинні щороку проходити огляди, але вартість МРТ — майже як половина місячних ліків.
Якісний відпочинок. Лікарі наполягають на санаторіях, проте путівка в Трускавець = 22–25 тис грн за 14 днів.
Енергомодернізація квартири. Поміняти вікна та зробити нормальне утеплення коштує 120–140 тис грн.
Чи є «секрет економії»? Ні, та є лайфхаки
Беріть усі рецептурні ліки за державною програмою «Доступні ліки» — навіть 300 грн економії щомісяця дають +3 600 грн на рік.
Не соромтеся соціальних карт у мережах аптек та супермаркетів. Дисконт 5–7 % на великі закупи = ще один тиждень хліба й молока.
Платіть комунальні авансом у «літні» місяці. Тоді холодною зимою плюсується субсидія на різницю.
Об’єднуйтеся з сусідами для оптових закупів дров та пелет. Разом дешевше на 10–15 %.
«Нам часто кажуть: “Та ви ж багатії!”. А правда в тому, що 48 тисяч — це не розкіш, а межа між «ще дихаємо» та «в боргах»», — підсумовує Олексій.
Головний парадокс
Українці з пенсіями 7–9 тис грн ненавидять тих, у кого 48 тис. А ті, у кого 48 тис, мріють про 80 тис, щоб перестати жити «ліки‑комуналка‑рис‑гречка‑стрес». Коло замикається, а гідна старість лишається фантазією.
Інтерв’ю записане у березні 2025 р. Частину деталей змінено з етичних міркувань. Портал «Селянська Правда» готовий вислухати ваші історії — пишіть на редакційну пошту.
